Єсть на світі доля...

Єсть на світі доля, 
А хто її знає? 
Єсть на світі воля, 
А хто її має? 
Єсть люде на світі — 
Сріблом-злотом сяють, 
Здається, панують, 
А долі не знають,— 
Ні долі, ні волі! 
З нудьгою та з горем 
Жупан надівають, 
А плакати — сором. 
Возьміть срібло-злото 
Та будьте багаті, 
А я візьму сльози — 
Лихо виливати; 
Затоплю недолю 
Дрібними сльозами, 
Затопчу неволю 
Босими ногами! 
Тоді я веселий, 
Тоді я багатий, 
Як буде серденько 

По волі гуляти!

Тарас Шевченко, з поеми "Катерина", 1838 р.